Пам’яті Т.Г.Шевченка
Неперевершений митець,
Вічно закоханий у мову.
Громадської поезії творець,
Життя віддав заради слова.
Один Шевченко відчайдух
Ішов у бій за Україну.
Продовжував революційний рух,
Боровся за рідну Батьківщину.
Не раз його воліли вбить
І закувать в міцні кайдани.
Та відчувалася остання мить,
Що враз загоювала рани.
Боліло його серце знов
За свій народ і Батьківщину.
Застигла в його жилах кров.
Повірте, він молився до загину.
Нехай почує його слово
Прекрасна й рідна Україна.
Хай не забуде його мову
І пам’ятає злу руїну.
х