Як уникнути конфліктів із власною дитиною
Часто ми спілкуємося з дітьми наказовим тоном: «Іди спати! Почисти зуби! Сядь рівно!». Ми читаємо їм лекції, критикуємо, погрожуємо: «Не збереш іграшок — не вийдеш на вулицю!». Наші вчинки настільки прогнозовані, що діти найчастіше знають наперед, що ми їм скажемо, і не слухають, точніше, «не чують» нас. Фактично, ми із власними доньками й синами ведемо щоденну боротьбу, в якій немає переможців! Ми самі провокуємо конфлікти, а потім не можемо зрозуміти, чому нас не слухаються, не розуміють, роблять усе навпаки.
Для того, щоб поліпшити взаємини з дітьми, не дратуватися, не сваритися потрібно дотримуватися лише трьох правил:
• любити їх (що ми й робимо);
• поважати (що робимо дуже рідко);
• створювати умови для співпраці (чого робити не вміємо).
Треба прислухатися до думки дитини й контролювати свою реакцію на її поведінку. У цьому вам допоможуть кілька практичних порад.
Правило одного слова. Наприклад, перед сном дитина має скласти свої іграшки. Якщо ви скажете: «Скільки разів я тобі говорила, що іграшки треба збирати! Ти така доросла, а дотепер не можеш цього запам'ятати», — дитина вже після першої фрази перестане сприймати сказане. Спробуйте замість гнівної тиради вимовити (тільки не в наказовому тоні, а як нагадування) одне слово: «Іграшки!». Воно стане своєрідним сигналом до збирання.
Результати неслухняності. Пригадайте, скільки разів протягом дня вам доводиться говорити своєму синові або доньці: «Зроби математику, а то одержиш двійку», «Іди снідати, інакше їжа охолоне»? Чи спрацьовують ваші вказівки? Чи не краще кілька разів дати дитині змогу переконатися, до чого призводить неслухняність, і які її наслідки. Якщо син не зробить математики, то завтра на уроці він одержить двійку і т.д.
Ця важлива фраза «тільки-но». Є кілька слів, яких вам треба намагатися не вживати: «якщо», «чому», «ти ніколи...». Фрази з «якщо» зазвичай починаються з погрози: «Якщо ти не чиститимеш свої черевики, то…». У дитини одразу ж виникає відповідна негативна реакція: ну й не треба.
Фрази з «чому» — звичний початок обвинувачення. Після тиради: «Чому ти не кладеш речей на місце?», — ваше маля почне оборонятися, виправдовуватися.
Словосполучення «ти ніколи» також сприймається в штики. «Ти ніколи не підмітаєш у кімнаті...», — звучить як обвинувачення, а не спонукання до дії. Краще сказати: «У кімнаті багато пилу. Час підмести підлогу. Може, ти допоможеш мені?».
Якщо ви хочете, щоб дитина виконала не надто приємну для неї роботу, спробуйте побудувати фразу так: «Тільки-но кімната буде прибрана, ми зможемо разом подивитися телевізор».
Воля вибору. Не утискайте прав дитини, адже вона — особистість, котра здатна самостійно вирішити, яку їжу й одяг вибрати, в якій послідовності виконувати доручену їй роботу. Під час прибирання у квартирі запропонуйте на вибір вимити підлогу або підмести.
Попередження про неприємності. Часто буває так: у гостях ваше дитя настільки захоплюється грою з друзями, що його ніяк не забереш додому. Домовтеся: «Давай поставимо годинник на певний час. Коли він задзвенить, ми підемо додому».
Право на бажання. Ваша дитина голосно вимагає в магазині машинку. Ви можете не купувати іграшки, але визнати право дитини бажати її: «Я розумію тебе, машинка справді гарна, але сьогодні ми не планували купляти її». І маля заспокоїться, навіть не одержавши заповітного автомобіля.
Відмова від критики. Критика викликає опір. Син не може розв'язати задачі? Простіше його висміяти: «Вона ж легесенька! Ми з тобою все розібрали вчора! Як можна такого не зрозуміти?!». Але ви допоможете, якщо скажете: «Так, це нелегко. Та я переконаний, що ти впораєшся. Подумай іще».
Звичайно, ці поради не універсальні. Не сподівайтеся, що тільки завдяки їм у вашій оселі одразу запанує тиша та злагода. Будьте готові до того, що діти можуть підозріло поставитися до вашого «нового» поводження. Але якщо за день хоч раз удасться запобігти конфлікту, це означає, що ви на правильному шляху.
Кожна дитина — неповторна, і вам вирішувати, які методи застосовувати в тій чи іншій ситуації.
Пробуйте, шукайте, підходьте до виховання дитини творчо. Час і сили, витрачені на відновлення миру в родині, варті того. Бажаю вам терпіння, поваги один до одного та любові.