Вбиті  голодом зникнуть без твоєї пам’яті.

28 листопада 2015 року біля  пам’ятного знаку жертвам голодомору та політичних репресій  відбулася година скорботи і пам’яті  «Котилась Україною скривавлена зоря». У заході взяли участь сільський голова Коваль Дем’ян Валерійович, учні, вчителі школи, а також працівники культури.

Голод в Україну приходив не раз. Але голод 1932-33 років – то найтрагічніша і найбільш жахлива сторінка в нашій історії. Адже створений він був штучно.

Минають дні, роки, десятиліття. Спливає час, і ніби за водою зникають згадки про минуле. Та не минає, не вщухає біль про ту страшну трагедію голодомору. Болить душа, ятриться, ніби незагоєна рана, від спомину про те найбільше всенародне лихо, що так безжально лютою косою під корінь знищило мільйони неповинних. Та дзвін пам’яті лунатиме допоки ми лишатимемося людьми.

Це – знак нашої пам'яті.

Це – святий вогник, який зігріє душі загиблих.

Це – світло очищення задля нашого майбутнього.

Педагог-організатор

 Красноставської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Дудченко Оксана Олександрівна